Переліки "нетуристичного Петербурга" зазвичай починаються з Невського проспекту, але подають неправильні адреси. Ось сім місць, де справді мало відвідувачів, з перевіреною адресою, архітектором та статусом спадщини. Деякі з них знаходяться за годину їзди приміським потягом, і ми попереджаємо про це одразу.
Церква "Ковчег" у Понтонному
Бетонний корабель з вертикальними ребрами стоїть у селищі на південній околиці міста. Він був спроєктований наприкінці 1970-х років як музей місцевого фанерного комбінату, будівництво почалося у 1981 році і завершилося лише у 2010 році — до того часу він належав громаді Російської Церкви Євангельських Християн. Це не православна церква, як стверджують багато публікацій, а п'ятидесятницька. Архітектори — Ігор Шмельов та Бенціон Фабрицький, стиль — радянський постмодернізм, рідкісний для цього регіону.
Одне попередження, якого уникають інші переліки: це не центр Петербурга. Понтонне належить до Колпинського району, а адреса — вул. Фанерна, 11А. Найближча станція метро "Елісаровська" знаходиться більш ніж за шістнадцять кілометрів. Практичний маршрут — приміський потяг від Московського вокзалу до станції "Понтонна". Виділіть півдня і пам'ятайте, що будівля використовується для богослужінь, а не як музей.
Будівля Мосміськради
Величезна будівля з вежею на Московському проспекті, 129, часто неправильно ідентифікується. Це будівля Мосміськради, збудована у 1930-1935 роках Ігорем Фоміним, Валентином Даугулем та Борисом Серебровським, яка демонструє перехід ленінградської архітектури від конструктивізму до ар-деко. Тут розташовані районна адміністрація, суд та поштове відділення, тому оглядати її можна лише з вулиці. У жовтні 2025 року міський комітет з питань охорони пам'яток включив її до реєстру регіональних пам'яток. Знаходиться за два кілометри від метро "Парк Перемоги".
Чесменська церква
Рожево-біла церква з загостреними шпилями, прихована на вулиці Ленсовета, 12. Її збудував Юрій Вельтен у 1777–1780 роках для Катерини II на честь перемоги російського флоту в Чесменській битві у 1770 році. Це російська неоготика, пам'ятка федерального значення, всього за кілометр від метро "Парк Перемоги". Поруч стоїть Чесменський палац того ж архітектора.
Дача Уткіна біля злиття двох річок
Садиба кінця XVIII століття з вигнутою галереєю розташована там, де Оккервіл впадає в Охту, на Уткіному проспекті, 2. Стиль — класицизм, статус — федеральний. Після десятиліть занепаду вона перейшла до Музею міської скульптури і зараз реставрується, тому доступу всередину немає — але краєвид з берега річки сам по собі є окрасою. Менш ніж за кілометр від метро "Ладозька", але відчувається, ніби це за сто кілометрів від міста.
Дача Гаусвальдльда на Камінному острові
Дерев'яна вілла в стилі модерн з вежею, збудована у 1898 році Володимиром Чагіним та Василем Шене, одна з перших дач у стилі модернізму в місті. На початку 1980-х років вона слугувала будинком Ірен Адлер у радянському серіалі про Шерлока Холмса, тому саме через це сюди приходить більшість відвідувачів. Будинок приватний і закритий; його можна оглянути з 2-ї Березової алеї, приблизно за два кілометри від метро "Хрестовський острів".
Смоленське лютеранське кладовище
Засноване у 1747 році на острові Декабристів, перше поховання відбулося у січні 1748 року. Сім гектарів, від двадцяти п'яти до тридцяти тисяч могил, з німецькими, шведськими та голландськими прізвищами тих, хто будував місто. Це діюче кладовище, а не атракціон: приходьте тихо і не влаштовуйте фотосесії. Приблизно 1,5 км від метро "Приморська". Православне Смоленське кладовище поруч приваблює майже всіх відвідувачів.
Сад Бенуа біля Політехнічної
На Тихорецькому проспекті, 17, розташована садиба Юлія Бенуа, з родини архітекторів та художників. Колись вона постачала молоко половині міста, пізніше стала радгоспом, а будинок у 1980-х роках передали художній школі; у 2001 році його пошкодила пожежа. З 2006 року територія відома як Сад Бенуа, нині міський простір із фермерським ринком, зимовою ковзанкою та кафе. Трохи більше кілометра від метро "Політехнічна".
